Розглянуто електричні властивості молекул, а також особливості застосування молярної рефлакції для встановлення їх будови. Розкрито суть понять термодинаміки: системи, параметрів, функції стану, оборотних і термодинамічних процесів, внутрішньої енергії. Наведено перший, другий та третій закони термодинаміки, а також закони термохімії. Запропоновано класифікацію гетерогенних систем. Проаналізовано особливості застосування закону діючих мас до розчинів електролітів.

Рассмотрены электрические свойства молекул, а также особенности применения молярной рефлакции для установления их строения. Раскрыта сущность понятий термодинамики: системы, параметров, функции состояния, оборотных и термодинамических процессов, внутренней энергии. Приведены первый, второй и третий законы термодинамики, а также законы термохимии. Предложена классификация гетерогенных систем. Проанализированы особенности применения закона действующих масс к растворам электролитов.

Викладено результати інфрачервоних спектроскопічних досліджень піногерметика, компонентами якого є макродіізоціанат, поліамід і полімер, що містить метилольні групи, за методом базових ліній. Для збільшення каркасності піни застосовано оксиди.

Розглянуто питання хімічної технології високомолекулярних сполук. Розкрито засади створення та виробництва лакофарбових матеріалів, клеїв, композитів різної хімічної природи, наведено підходи до одержання конструктивних матеріалів на основі полімерних матеріалів та їх виробництва. Висвітлено особливості зміни молекулярної рухливості у полімерних композитах (ПК). Описано смоли різної хімічної природи, склонаповнені термопласти, склопластики, основні зв'язувачі для створення ПК (поліетилентерефталати, поліефірні волокна, поліаміди, поліолефіни, полістироли, поліакрилати).

Рассмотрены вопросы химической технологии высокомолекулярных соединений. Раскрыты основы создания и производства лакокрасочных материалов, клея, композитов различной химической природы, приведены подходы к получению конструктивных материалов на основе полимерных материалов и их производства. Освещены особенности изменения молекулярной подвижности в полимерных композитах (ПК). Описаны смолы разной химической природы, стеклонаполнительные термопласты, стеклопластики, основные связующие для создания ПК (полиэтилентерефталаты, полиэфирные волокна, полиамиды, полиолефины, полистиролы, полиакрилаты).

Викладено результати досліджень структури латексу оптичною мікроскопією за малого розбавлення водою. Одержано міцели, що мають нещільну упаковку. Досліджено статистичні клубки макромолекул поліізопрену натурального латексу за великого розбавлення (103) ультрафіолетовою спектроскопією.

Досліджено ефективну щільність тривимірної сітки в напіввзаємопроникних сітках полімерних сумішей тривимірний поліізопрен - полівінілацетат. Установлено, що вміст полівінілацетату впливає на ефективну щільність вузлів тривимірної сітки. За малих вмістів полівінілацетату, в основному, вклад у тривимірну структуру вносить хімічна сітка, а за великих - фізичні взаємодії.

Досліджено молекулярні взаємодії у ліофобно-ліофільних полімерних сумішах внаслідок деформаційних ефектів електронних хмар з енергетичним перерозподілом, що призводить до нового структуроутворення з упровадженням сформованих полімолекулярних структур у структуру вихідних полімерів. Для одержання перспективних технічних рішень, конкурентоспроможних та екологічно чистих матеріалів встановлено механізми взаємодії, що базуються на ефектах деформації електронних хмар у ненасичених, аніонних, складноефірних, бензолвінільних, гідроксиловмісних полімерах з застосуванням структурних, релаксаційних і фізико-механічних методів. На підставі досліджень експериментально підтверджено правильність головних теоретичних положень та одержано нові дані про структурні, реологічні, діелектричні, теплофізичні та фізико-механічні властивості новостворених синтетичних шкір, плівкоутворювачів щодо оздоблення натуральних шкір та шкірної тканини хутра. Створено плівкоутворювачі на основі таких полімерних сумішей: поліізопрен-полівінілацетат, поліізопренсилікатний поліаніоніт натрію (іоногенний у водному середовищі), поліефірмалеїнатуретанові іоногенні композиції та полімерцелюлозні матеріали різних співвідношень компонентів. Доведено, що відсутність органічних розчинників під час одержання композиційних полімерних матеріалів забезпечує екологічність виробництва та експлуатації.

Висвітлено основні напрями технології та інженерії високомолекулярних сполук. Розглянуто хімічні основи створення лакофарбових матеріалів, полімерних клеїв, композитів різної хімічної природи. Розкрито особливості створення полімерних композиційних матеріалів на основі синтезованих високомолекулярних сполук. Увагу приділено хімічним методам визначення молекулярної маси, оцінці форми макромолекули, фізико-механічним властивостям еластомерів, проблемам створення теплостійких полімерів.

Освещены главные направления технологии и инженерии высокомолекулярных соединений. Рассмотрены химические основы создания лакокрасочных материалов, полимерных клеев, композитов разной химической природы. Раскрыты особенности создания полимерных композиционных материалов на основе синтезированных высокомолекулярных соединений. Уделено внимание химическим методам определения молекулярной массы, оценке формы макромолекулы, физико-механическим свойствам эластомеров, проблемам создания теплоустойчивых полимеров.

Подано характеристики полімерних сумішей плівкоутворювачів на основі полімерів різної хімічної будови. Обгрунтовано вибір предметів і методів досліджень сумішей полімерів під час розробки нових плівкоутворювачів, а саме: визначено особливості молекулярних взаємодій у ліофобно-ліофільних полімерних сумішах і в сумішах полімерів поліізопрен-силікатний поліаніоніт натрію з визначенням впливу наповнювача на формування взаємодії. Розглянуто структуру поведінки макромолекул в обмежених об'ємах - капілярах і порах. Проаналізовано технології виробництва нових плівкоутворювачів і полімерцелюлоз.

Розкрито основні закономірності фізико-хімії полімерів. Наведено інформацію про особливості будови, класифікацію, фазові стани та переходи, високоеластичний стан, деформаційні й електричні властивості полімерів. Розглянуто особливості переходу полімерів з високоеластичного у склоподібний і в'язкотекучий стани. Увагу приділено впливу хімічної будови полімеру на діелектричні втрати, кінетиці набухання та розчинення полімерів, пластифікації гумових еластомерів.

Раскрыты основные закономерности физико-химии полимеров. Дана информация об особенностях строения, классификации, фазовых состояних и переходах, высокоэластичном состоянии, деформационных и электрических свойствах полимеров. Рассмотрены особенности перехода полимеров из высокоэластичного в стеклоподобное и вязкотекучее состояния. Уделено внимание влиянию химического строения полимера на диэлектрические потери, кинетике набухания и растворения полимеров, пластификации резиновых эластомеров.

Розглянуто основні властивості і можливості застосування акрилового полімерного зв'язуючого. Наведено його недоліки. Розроблено метод покращання фізико-механічних властивостей полімерного матеріалу під час експлуатації з меншими витратами полімерного зв'язуючого і без негативного впливу на екологію навколишнього природного середовища.

Викладено результати досліджень впливу вмісту білкових структур у вигляді розчину желатину на структуру та властивості бутилакрилату та метилметакрилату у водоемульсійній акриловій латексній фарбі.

Проведено оцінку впливу карбаміду на діелектричні втрати та діелектричну проникність (ДЕП) досліджуваних модифікованих поліуретанів. Установлено зростання ДЕП, що вказує на збільшення поляризації через взаємодію поліуретану з карбамідом.

Досліджено вплив вмісту полівінілацетату на структуру поліакрилату у водоемульсійній акриловій латексній фарбі (ВЕАЛФ). Установлено, що полівінілацетат суттєво впливає на фізико-хімічну структуру ВЕАЛФ за рахунок зміни орієнтацій молекул у потоці та їх супутніми взаємодіями.

Викладено результати досліджень впливу трифункціонального модифікатора на властивості акрилатної водної емульсії. Встановлено, що вміст ліофільного модифікатора в акрилатній дисперсії впливає на молекулярну та міжмолекулярну рухливості в емульсійній фарбі.

Викладено фізико-хімічні взаємодії у поверхневих шарах ліофільно-ліофобної модифікації полімерів у сумішах полімерів. Установлено, що взаємодія здійснюється за рахунок від'ємного фрагмента одного компоненту з позитивним зарядом другого полімеру, які формуються деформаційними ефектами електронних хмар.

Проведено дослідження впливу аеросилу, модифікованого діетиленгліколем (АДЕГ), на релаксаційну поведінку епоксидної смоли. Встановлено, що макромолекули АДЕГу, входячи в міжмолекулярний простір епоксидної смоли, створюють умови збільшення гнучкості макромолекул модифікованого полімеру.

Досліджено молекулярну рухливість модифікованого епоксидного олігомера діоксидом титану. В результаті діелектричних досліджень полімеру показано, що діоксид титану взаємодіє з олігомером, змінюючи рухливість макромолекул.

Викладено результати досліджень впливу вмісту поліакриламіду латекса на рівноважний модуль поліізопренової гуми. Встановлено, що поліакриламід суттєво впливає на фізико-хімічну структуру модифікованих гумових матеріалів з двома характерними типами зв'язків тривимірної сітки та довжинами відрізків макромолекул між вузлами вулканізаційної сітки.

Викладено матеріал по адгезійній взаємодії поліуретану з металічним адгезивом із використанням аеросилів, модифікованих діетиленгліколем і бутиловим спиртом, до ліофобно-ліофільної металічної поверхні субстрату.

У процесі дослідження тиксотропії композицій латексу з поліакриламідом і гум на їх основі встановлено, що структурні особливості гумових композицій визначають особливості хімічних взаємодій під час вулканізації.